Педагогічне кредо нашої кафедри: Люби! Вір! Знай! Поважай! Розумій! Підтримуй! Твори! Розвивай! Мені особисто імпонують слова Д. Карнегі «У кожній дитині є сонце, тільки дозвольте йому світити.» Як же дозволяю йому світити я? Як врятувати дитину від океану байдужості, викликати бажання творити, бути у творчому пошуку завжди, як розвинути творчу індивідуальність? На ці питання спробую дати відповідь, сходячи  на гору творчості.

 

Передумовою розвитку творчої індивідуальності є діагностика пізнавальних можливостей, а в подальшому постійне педагогічне спостереження.

 

1 сходинка – Психологічний клімат. У 1 класі – це адаптація. Після успішної адаптації на протязі всього навчання в школі створення сприятливої атмосфери спілкування, повага, довіра. Не менш важливим для розвитку творчої індивідуальності є психологічний клімат, ставлення вихователя до успіхів і помилок дитини.

 

Успіх чи то в роботі, чи то в навчанні приносить радість, задоволення, спонукає до подальших досягнень, бажання творити. Виховувати учнів потрібно успіхом. Намагаюсь підтримувати невстигаючого, хвалити за кожний, навіть незначний крок вперед. Атмосфера толерантності, доброзичливості, творчості стимулює розвиток вільно мислячої, творчої особистості.

 

Для розвитку творчої індивідуальності на цьому етапі учнів я використовую: мовну розминку на уроках читання,  яка перегукується із підготовкою та розвитком мовного апарату в театрі.  Вже 25 років я працюю у школі. Із свого досвіду можу сказати, що вправи із мовної розминки  почали застосовуватись на уроках років 15 назад.

 

Дихальні вправи

 

Гра «Водолаз», «Кульбабка», «Веселий язичок», «Роздмухай хмаринки»…

 

Гра «Водолаз»

 

– Вдихніть, вимовіть звуки на одному видиху. Голосні звуки вимовляйте подовжено. Повторіть двічі:

 

Кте – е – кти – и – кто – о – кта – а – кті – і

 

Рте – е – рти – и – рто – о – рта – а – рті – і

Чистомовки

 

Ти – ми вас раді всіх …вітати

 

Ти – хочемо успіхів вам …побажати

 

Ав  –  учнів слухняних, гарних …  вистав.

 

Ті – підвищення зарплатні і радості у … житті.

Ігри-добавлянки. Інтонування. 

 

Закінчіть віршик.

 

Маленького песика тато

Вартує подвір’я і хату.

Всю ніч йому син помагав,

Як тато вигукував:

(– Гав! Гав! Гав!)

Поросятко хоче їсти,

Не знаходить собі місця.

Каші я йому зварю.

Поросятко скаже:

(– Хрю!)

 

Страшно вовчику в ліску,

Тож і виє лячно:

(– У–у–у…)

 

Я спитав на річці в жабки:

– Ти сьогодні мила лапки?

Вмить з’явилась голова

І промовила:

(– Ква–ква!)

Робота із скоромовками.

 

Наступна сходинка – Врахування вікових, психологічних, індивідуальних особливостей учнів

 

Що дасть змогу забезпечувати індивідуальний та диференційовані підходи. Використовую на цьому етапі Метод гри.

 

Провідною діяльністю дітей 6-7-річного віку є гра. У грі формується довільність діяльності, вольових зусиль: як би дитина не хотіла б виконувати завдання, у грі вона робить це із задоволенням. Саме у грі виявляються і розвиваються різні сторони особистості, задовольняються різні інтелектуальні і емоційні потреби, формується характер. Гра сприяє гарному психологічному клімату, допомагає виявити творчі задатки дітей.

 

           Запровадження інноваційних технологій: педагогічної підтримки, особистісно-орієнтованої, проектної, розвитку критичного мислення та ін. , забезпечення постійного зворотного зв’язку між педагогом та вихованцями.

 

Використовую в своїй роботі інтерактивні методи. Робота в парах Завдання. Зробіть ескізи декорацій та атрибутів до вистави

 

Метод розвитку критичного мислення: «Асоціативний кущ». Професія – ляльковод.

 

     Метод контрольних запитань –    полегшує процес творчості. Він дозволяє утримувати загальну логіку оповідання або казки.–        Хто це був ?

 

 

–        Який він був?

 

–        Куди пішов?

 

–        Кого зустрів?

 

Що йому сказали? …

 

Ускладнення: – Як можна по-новому застосувати предмет?

Що буде, якщо замінити матеріал з якого виготовлено предмет? Що буде, якщо змінити колір? …

Стратегію пошуку аналогів:

слова, що починаються (закінчуються) на вивчений звук;

слова з префіксом пре-, при-;

словосполучення іменника з прикметником;

складання текстів за калькою;

приклади на суму…; 

задачі на суму двох добутків; задачі аналогічні. 

диктант-дубль і т. д.

 

  Диктант-дубль – вид творчого диктанту.

 

На початковому етапі вчу дітей добирати приклади до правил:

 

«1. Запиши 2 іменники;

Запиши 2 прикметники.

Запиши 2 дієслова» і т.д.

 

 Стратегію комбінаторних дій: 

таблиці- тренажери;

гра « Утвори слово», “Склади приклад”

анаграми Едигея: гра « Знайди зайву букву »

 

– дзеркальні речення: – нові задачі Едигея:

 

– -гра_  “ Крученики”

 

 Ребуси

 

Як різновид творчих завдань на уроках запроваджую творчі проекти.  Учні в 3 і 4 класах є слухачами МАН. Разом з ними готувала реферативні роботи до конкурсу-захисту наукових робіт

 

            Елементи театральної педагогіки  

 

Розвиток творчих здібностей на уроках здійснюю і через елементи театральної педагогіки. Причому починаю вже з першого класу залучати учнів до цього виду діяльності. «Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем” – писав В.О.Сухомлинський. Казка – це цілий світ, у якому дитина живе, змагається, протиставляючи злу свою добру волю. Виходячи з теоретичних знань і життєвого досвіду, я прийшла до висновку, що казка, яку дитина не тільки прочитала, а її зіграла, тобто пропустила її через серце, душу, розум і тіло допоможе дитині краще відчувати в повсякденному житті добро і зло; краще бачити ставлення до себе оточуючих; знайти собі вірних, справжніх друзів.

 

Механізм творчості повинен працювати увесь час. Будь-який вид діяльності повинен містити елементи творчості. Для того, щоб здатність до творчості не залишалася лише в пасивному стані, щоб отримати певні результати, потрібен постійний стимул, двигун, котрий буде активізувати творчість. Таким двигуном можуть стати на уроках проблемні ситуації, елементи театральної педагогіки, цікава та практично значуща мотивація навчального процесу, в позаурочний час – гуртки, конкурси, олімпіади, змагання тощо. Вже декілька років у нашій школі у кожному класі організовується такий вид творчої діяльності як колективна творча справа.

 

Колективна творча справа (КТС) — спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, тому що робиться спільно з дітьми і дорослими — виконується, організовується, задумується, вирішується, оцінюється.

 

Обравши в 2 класі у 2001 році КТС ляльковий театр, юні театрали ставали неодноразовими учасниками обласного конкурсу художньої самодіяльності, а у 2006 році вперше стали учасниками обласного фестивалю лялькових колективів.

 

В початкових класах ляльковий театр має переваги над інсценізацією, декламуванням. Саме тут мають змогу розкриватися здібності дітей, особливо сором’язливих, певною мірою закомплексованих. Як би дитина не боялася аудиторії, за ширмою вона розкривається. Зараз я на це ставлю основний акцент! Діти, готуючись до лялькової вистави, випробовують себе як актори, художники, співаки, музиканти, їх діяльність — це нові відкриття для себе: розуміння авторського задуму, виявлення свого ставлення до зображуваного.

 

Підготовка і показ лялькової вистави — це інтегроване заняття, воно синтезує різноманітні знання та вміння дітей, сприяє розвитку їхньої творчої індивідуальності, сприяє розвиткові комунікативної компетенції, що неодмінно створить ситуацію комфорту у житті.

 

Але ніякого процесу творчості не буде, якщо не буде результату. А результати у нас є. При навантаженні 1 год – ставимо не менш 2 вистав на рік. У 2007 році театр здобув звання «Зразкового», а в 2012 ми його підтвердили.

 

      Створюючи постійно “ситуацію успіху”, об’єднавши все повагою до особистості дітей ми в змозі розкрити таланти, розвинути творчі здібності всіх дітей без винятку, виховати творчо працюючі особистості.

 

Як результат: кожен учень класу навчається на рівні своїх можливостей, займається улюбленою справою, розвиває свої здібності – і це вважаю, мій найкращий результат.